![]() |
саламандра |
Приїхали в Сколе автомобілем близько одинадцятої, переїхали міст через р. Опір, там і залишили авто.
Піднімалися якось трохи хаотично. Нам хотілося вздовж потічка Павлів, як пишуть тут - http://www.skole.com.ua/uk/papers/4-tur-marshruti/145-lopatamarshrut.html. Пішли вздовж, спочатку маркована стежка пішла круто вправо, ми з неї вернулися до потічка. Я так розумію, що це шлях на початок хр. Зелемянка. Далі наша стежка почала часто перестрибувати потічок і з часом стала болотистою, неявно вираженою і ми взяли курс "навпростець" до відрогу, по якому проходить "класична" дорога на Лопату. Бачили джерела з сильно-рудою водою, може це залізна вода, не знаю. Ну і трохи грибів зібрали. Вийшовши на відріг вже не заблудишся, там широка втоптана стежка, маркована до самої Лопати. Стежка місцями досить крута.
Вийшовши на гору ми пофоткалися і почався дощ, правда не сильний. Ми швидко зготували собі славний обід і вирушили назад в Сколе. Ішли вже цією стежкою повністю.
Оскільки стало трохи мокро під ногами і стежка часто ходжена і похила то треба вважати щоб не ковзатися. Зустріли близько десятка саламандр, що вийшли на вечірню прогулянку. Ну і ше бачили змію і білку. Прийшли до авто вже темніло.
Загалом похід є привабливим через доступний доїзд авто, чи поїздом, відносно невелику протяжність та добру маркованість. Для тих то не любить ходити "навпростець" можна підніматися і спускатися однією стежкою - вона починається відразу за мостом через Опір - наліво вверх. Майже весь маршрут проходить лісом, тому запаморочливих краєвидів не очікуйте, але це Бескиди, вони такі.
Трохи фото - тут.
Трохи цифр:
4.5 год - підйом
3 год - спуск
18 км - загальна довжина
Трек: